Часто в розмовах вживають вираз «золота комуналка». На жаль, ідеться не про якість послуг, а про їх вартість. Як впливати на ціну тієї чи іншої послуги? Які важелі й засоби використовувати для зміни ситуації на користь споживача?

За останній рік у мешканців багатоквартирних будинків, які розібралися в тому, хто в їхньому домі хазяїн, набула популярності програма підтримки енергоефективності. Шляхом створення ОСББ та ухвалення спільного рішення вони знаходять кошти на заміну вікон і дверей, утеплення фасадів, заміну або ремонт дахів, встановлення індивідуальних теплових пунктів.

Наприклад, керівниця одеського ОСББ «Водний», розташованого на вулиці Балківській, 31, Лідія Іванівна Алманова розповідає про особистий досвід. Їхнє ОСББ було створено у вересні 2008 року. Будинок був відомчим, і з усіма проблемами, що на той час нагромадилися, він перейшов на баланс мешканців. Тоді співвласникам довелося самим вирішувати всі питання, пов’язані з ремонтними роботами.

Із січня 2009 року ОСББ розпочало фінансову діяльність. Саме тоді стали вирішувати проблеми з електрикою, відремонтували ліфти, провели ремонти в під’їзді й облаштували дитячий майданчик.

– Торік ми скористалися державною програмою і взяли на встановлення індивідуального теплового пункту кредит у розмірі 115 тисяч гривень, – розповідає Лідія Іванівна. – Лише три родини були проти, при тому що загалом у нашому будинку 98 квартир. Зараз ми збираємося взяти наступний кредит для заміни даху й вікон, уже провели перші збори з цього приводу. Ми хочемо скористатися програмою, бо не подужаємо всі роботи самотужки.

Механізм фінансування «теплих» кредитів передбачає компенсацію 20% суми кредиту (не більше 12 тис. грн) для громадян при заміні газових котлів, 35% суми кредиту (не більше 14 тис. грн) на енергоефективне устаткування та матеріали для фізичних осіб, 40% тіла кредиту (не більше 14 тис. грн у розрахунку на одну квартиру) на енергоефективне устаткування й матеріали для ОСББ і житлово-будівельних кооперативів. При цьому громадянам, які одержують субсидію, компенсується 70% суми кредиту.

Перший кредит, який брали в «Укргазбанку», жителі швидко погасили. Тепер планують скористатися кредитом від «ПриватБанку», оскільки ОСББ обслуговується саме в ньому.

Такі історії надихають і переконують у тому, що «теплий кредит» – це перший крок до енергоефективності й до комфорту за оптимальну плату.

Якщо порівняти споживання енергії у наших найближчих сусідів і у нас, цифри вражають. У той час, коли для країн Європейського Союзу цей показник 90-120 кВт*годину/кв.м, для України він становить 260 кВт*годину/кв.м.

Що це означає? Передусім те, що ми нераціонально використовуємо енергію, адже протягом десятиліть вода, газ, світло були дуже доступними, хоча й не були дешевими для держави.

У приватних розмовах звучить фраза про те, що держава повинна зробити так, щоб споживач платив менше. Але за рахунок чого – мало хто розуміє. У приватному будинку все гранично ясно: хазяїн повністю займається його обслуговуванням. І, властиво, несе матеріальну відповідальність перед самим собою, вкладаючи кошти як у зовнішній вигляд, так і в технології, що дозволяють зробити житло не тільки комфортним, а й енергоефективним. Що стосується жителів багатоквартирних будинків, споруджених давно і без будь-якого натяку на енергоефективність, тут ситуація гідна плачу.

Експертка Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко нагадує, що Закон №417-VIII надав право власникам квартир і будинків ухвалювати всі рішення, що стосуються управління спільним майном, зокрема реалізовувати заходи щодо поліпшення енергоефективності.

На допомогу власникові приходить державна програма підтримки енергоефективності. Поряд із нею в містах розробляються й місцеві програми.

Згідно з розрахунками фахівців проекту Європейського Союзу «Угода мерів – Схід», що сприяє стабільному розвитку міст і зниженню викидів вуглекислого газу, утеплення будинків дозволить заощаджувати на оплаті за вентиляцію до 20%, при утепленні даху – до 15%, заміні освітлення в під’їздах – до 90%, при утепленні стін – до 33%, при встановленні енергозберігаючих вікон і дверей у під’їздах – до 23%. Фінансове навантаження знижується при здійсненні теплоізоляції трубопроводів до 5%, при утепленні підвалу – до 7%, при встановленні загального будинкового теплового лічильника – до 30%, при встановленні індивідуального терморегулятора – до 25%.

– Банків мусить бути більше, програм більше, – вважає Сергій Савчук, Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України. – У Польщі, наприклад, сім різних програм. В Україні ринок утеплення дуже великий – до 50 млрд євро, якщо рахувати сто тисяч багатоповерхових будинків і шість з половиною мільйонів індивідуального фонду. Тож що більше буде таких програм в Україні, тим краще.